Король Лев - Королевство Света

Объявление

НОВОСТИ ФОРУМА
noname
В ИГРЕ

руские идут нахуй. слава Україні!
атата

більше в мене новин нема, всім дякую велике
атата

Добра тебе, мил человек!
this is a Lion King forum owned by Shanny. sorry guys, the domain isn’t for sale right now. russian dogs — fuck off.

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Король Лев - Королевство Света » Флешбэки » Плекав нас біль


Плекав нас біль

Сообщений 1 страница 7 из 7

1

Шанні розмовляє з батьком за день до церемонії
•Тип флешбэка: спогад
•Лица, принимающие участие: Шанні, Муфаса
•Место: територія прайду, околиці
•Обстановка и обстоятельства: хз
•Влияет ли флэшбэк на основную игру?: ні

0

2

[вчуся потрошку писати пости українською]

Якщо ти так будеш реагувати на кожне моє слово, красунє, королевою ти не станеш. Королева має бути спокійна. Доброзичлива. Сконцентрована.
Чому б тобі тоді не стати королевою? Ти доволі сконцентрована у своїй ненависті до мене. Настільки, що я не знаю, чи ти взагалі знаєш, що таке любити когось.

***

Це було жорстко. І неслушно. І від батька влетить, коли вона повернеться додому. Але в них все було готово: постава, тон, промова. Принцеса навіть навчилась згорда дивитись на простих левів, так, як це має робити королева, коли відчуває невдоволеність.

Але Аіші було мало, і вони не припиняли навчання навіть на день. Еліані, яка на той час була головною мисливицею прайду, це не подобалось. В неї були свої плани на принцесу, про які і Аішу, і Муфасу завчасно повідомили.

Та де слово Елі слово, а де — радниці короля?

"Дівчинка має знати, як постояти за себе", казала мисливиця. "Нащо, — сперечалась Аіша, — за неї постоїть її прайд".

Шанні, саме собою, ніхто не питав. А у неї був свій погляд на те, як має проходити церемонія, скільки часу вона має витрачати на дипломатію, а скількі — на такі важливі речі, як полювання, щоб нагодувати їх великий прайд.

Ні батько, ні його радники цих поглядів не поділяли. Тому вона вчилась говорити стурбованим голосом, але не занадто, щоб не налякати прайд. Як треба бити чолом перед сусідами-королями. А також їх родоводи до третього коліна.

Вчила би до десятого, але, дякуючи Айхею, прайди навколо були молоді.

До церемонії лишався день, коли Шан, нарешті, не витримала палкої критики і спалахнула сама.

Зараз вона швидким кроком рятувалась до найближчого дерева, чвиркаючи образи на своєму шляху.

Як ти мене вже дістала, праведнице. Лапу став сюди, кажи голосніше, не мугикай, принцесі це не личить. Якщо ти така розумна і вправна, чого ж тато обрав королевою не тебе?

***
Та то були причини.

В Шанні та братів було щасливе дитинство, наскільки воно може бути щасливим у цій спекотній саванні. Вони народились у великому прайді, якого боялись вороги і поважали сусіди. Вони — діти короля, який сам відвоював ці землі, а потім, щоб закріпитись, не дерева кинувся дріпати, а пішов домовлятись з сусідами.

Саме їх батько першим пристав на пропозицію короля Сходу Сонця, за дивовижним збігом теж Муфаси, започаткувати Раду Чотирьох, на всі навколишні прайди — Світла, Сходу Сонця, Лазурового Неба та королевства Сонця. Навіть прайд Єдиних подекуди долучався, хоч їх землі лежали неблизенько. 

Муфаса був королем сильним і поважним. Своїм прикладом показував, що керувати прайдом — не те саме, що володіти левицями. Що це король насправді служить своїм левам, а не вони йому. Розуміючи це, навіть найвідчайдушніші самці не допускали думки скинути Муфасу.

Нащадки короля росли в щасті та в безпеці. 

Але було одне "але". Звали його Сарабі, і вона була дружиною Муфаси та матір'ю його трьох дітей.

І одного дня, Сарабі зникла.

***

Вона пам'ятає як все змінилось. Як посуворішав батько. Як погасли очі Сімби, старшого брата, якого їх матір любила найдужче. Як замість ласкавого язика і доброї посмішки в її житті зв'явилась холодність і вимогливість Аіші.

Як між батьком та Сімбою виросла прірва, яку вони не змоглися здолати. Настільки, що коли брат прийшов за благословенням короля, батько відмовив. І зараз той, хто мав би стати наступним королем, ганебно готувався володіти клаптиком землі та двома левицями десь на околицях саванни, замість того, щоб зоріти на власній церемонії.

Як вона, принцеса Шанні, яка мала б мріяти про тепленьке місце радниці або старшої мисливиці, зійде на скелю.

***

Шанні вже не дитина, розуміє: Аіша сварить, бо любить. І хоче їй кращої долі.

Та це не значить, що принцеса має всіх слухати і мовчазно підкорятися. Її життя наставниці не належить. А поки не відбулась церемонія Посвяти, життя Шан не належить нікому, окрім неї самої.

Вона, нарешті, дісталась улюблених дерев, що спокійно роками росли на межі двох прайдів — Світла та Сходу Сонця. Накрайще місце, коли хочеш сховатись від допитливих глаз, але дибати сюди довгенько.

0

3

[пост за Муфасу]

Король цих земель народився далеко звідси. Роками він подорожував, дивися, як живуть інші.

Правду казав Ахаді: лиш ідучі світом ти побачиш, чого тобі так бракувало вдома.

Муфаса бачив немало: батьків, які вмирали з голоду, бо їхні діти не схотіли бачити їх в своєму прайді. Доньок, яких виганяли з родин, бо ось-ось мав народитись новий вивід, а місця не вистачить на всіх.

Як розбивались родини, династії. Як син вбивав батька в роках, бо той засидівся на престолі. Братів, порушивши божу волю, сміли йти один на одного у бій.

Бачив смерть на кожному кроці, бачив біль, і полум'я і руїну.

Та бачив і вірність, і гідність, і любов. 

Маленький прайд, може, зо п'ять левиць, який все життя полював задля своєї зраненої сестри. Знаючи, що може бути інакше, але не задумуючись не сумніваючись.

Матерів, які знали, що були слабші за лева-переможця, але боролись за своїх дітей до останньої краплі крові.

Бачив левів, які відмовлялись вбивати дітей переможених батьків. Ростили їх як своїх власних, а потім відпускали в цей світ.

А світ цей жортокий, в ньому панують нелюдські закони. Будь сильним, будь першим, будь готовим. Спотикнувся, забарився, не вхопив — і сплив твій час, і маєш лиш одну втіху: смерть — нагорода сміливцям.

Коли він оволодів цими землями, де одинока, покинута скеля, де сяє річка у враннішньому сонці, а стада ходять, мов недоторканні, він вже був немолодий. Вік давав про себе знати: поєдинок за цей прайд був найтяжчим у житті Муфаси.

Чи приблизив він цим свою смерть? Мабуть, так.

Чи вартувало воно того? Безперечно.

Муфаса бачив багато болі за ці роки, багато несправедливості, яку регулював давній закон який він, бродячий лев, не мав змоги виправити.

Але все ж таки... не такої долі хотів він своїй родині. Не таким королем мав бути. Його вік — не слабкість, а здобуток. Він бачить ширше, бачить далі.

Камінь, який не піддається звичайному леву, зміг посунути великий король. 

***

В цей момент Муфаса шукав свою дочку, яка вранці покинула скелю прайду та й досі не повернулась назад. На неї це не схоже: ось так зникнути за день до церемонії.

Посвята — велика та важлива церемонія в житті кожного лева. Посвята принца — найголовніше, що може статися в житті прайда.

Зазвичай, посвята проходить на тридцять шостий місяць після народження спадкоємця. Рівно три роки.

На світанку Шанні виповнюється півтори роки, вісімнадцять місяців з народження. Вдвічі менше, ніж "левові" три роки.

"Замолода", кинув король Кордрак останній раз, коли вони бачились. 

Муфаса не погодився.

Шанні — його донька, але не спадкоємиця. За законом, трон займає старший син, або, якщо боги були до короля жорстокі, чоловік старшої доньки.

Світанок змінить це.

***

Муфаса з радниками невпинно працювали над тим, аби збулося. Щоб в прайді Світла короля або королеву обирали за здібностями, а не за правом першого.

І, що важливо, щоб ці зміни зрозуміли і погодили інші.

За цей рік, Муфаса та його радник Хондо бачили багато незгоди та косих поглядів. Де таке було: король, маючи здорового сина, саджає доньку на трон?!

Не скажеш їм, як в минулі роки, що самі розберемося. З того часу, як прайди прийняли мир, він кожної ланки залежала доля усього суспільства.

Тому леви Світла й пішли навіть пішли у подорож трьома прайдами, переконати: Сімба — це ланка слабка. 

Слава про принца Сімбу лунала далеко за межами Світла, тому, з недовгими сумнівами, королі та їх радники згодились з планом Муфаси. Все мало бути добре.

А зараз його принцесса кудись поділась.

***

Муфаса не поспішав, бо здогадувався, де знайде її. Він картав себе за те, що їх з Хондо подорож затягнулась, а родина короля впала на плечі Аіші.

Аіша — найближча помічниця і найпекучіший біль. Набагато молодша, але пробула з ним так довго, що Муфаса майже не міг згадати життя до неї.

Але коли король запропонував їй розділити його ложе в печері, левиця відмовилась без роздумів.

"Шукай королеву деінде, мій пане. Укріплюй союзи. А з мене правителька ніяка".

І все-таки Аіша, як і Хондо, лишались поруч. Вона була ідеальною наставницею для принцеси, але, і це визнано прайдом, мала гострий язик.

Схоже, маленька Шан від того втомилась.

***

Що ти тут робиш? — Прозвучало здивовано і не надто радісно: — Чи не час приймати послів?
А хоч би й час? Чи має бути причина для батька поговорити з дочкою?

0

4

«Причина має бути, бо чого б ти тоді приходив?»

Не має. Але раніше я тебе тут не бачила, — голос левиці злагіднів, вона заспокоїлась і сіла поруч з Муфасою. Мати казала, що Шан зовсім не схожа на своїх батьків. Ні лицем, ні характером. Але між нею та Муфасою була ця дивна спорідненість душ.

Чи не кожен з їх прайду, не беручи до уваги Аішу, хоч раз у житті щось невдоволено буркотів про її характер. Запальна. Вперта. Горда. Часто сумна і невдоволена.

Коли принцесі стукнуло півроку, зненацька виявилось, що бавитись з друзями їй не личить. А дитяча пам'ять коротка — почекали сьогодні, почекали завтра та і все.

Батько чекав. Слухав її. І був поруч.

Принцесі не личить мати друзів. Це незважливо і нечесно, бо кожен лев і левиця важливий для їх існування. Не можна виділяти. Не можна мати улюбленців.

Тому й був в неї лише один друг. Та хтозна, може, на Церемонії доєднається і ще хтось? Друг чи подруга з сусіднього королівства. Батьку це б сподобалось.

Батько...

Скільки того життя: як важко не працюй, якою королевою не будь, ніколи і нізащо не стати їй такою, як Муфаса. Такий король буває один на вік. Її обов'язок, як сумлінної правительки та доньки, не зганьбити його і його пам'ять.

«Чи ти впевнений? Чи не підвів тебе той досвід, твій вік левиний?»

Король мовчить, непохитний, як скеля, якою володарює. Мовчить і дивиться кудись, куди її очі не бачать.

— Завтра зранку, коли я зійду таки на ту скелю... Що я маю відчути? Що відчував ти?

Вона не може думати ні про що, окрім скелі. Прайду. Короля старого і нової, майбутньої королеви.

0

5

А теперь я тут, поруч. Я і раніше тут був. Був мало, але, моя люба, — Муфаса гірко посміхнувся, — я вже не молодий лев. В мене багато підданих і мало сил. Та я хочу, щоб ти знала: для тебе в мене є все.

Він завжди змагався за це: бути їй батьком, а не королем. Бачив в ній себе, і трішки Сессі. Але себе більше.

Якщо б могутній Айхею не давав їм долі, навіть пам'ять про них зникла би давно. Це жорстоке місце та важкі часи.

Дощі рідшають, а частішають пожежі. А якщо благосні дощі, подарунки Королів, і проливаються над саванною, їх або мало або занадто багато зразу. Гинуть тварини. Гинуть з голоду його піддані. І, врешті решт, гинуть його леви.

Поки що, це не так. Поки що, Бог їх береже. Що там буде, через один сезон, чи два чи десять, він не знає. Це вже буде не його битва і не його обов'язок: Муфаса захищав свій дім довго і сумлінно. Та мудрість короля у тому, щоб бачити, коли володіти самому, а коли ділитись.

І з ким.

— За послів не хвилюйся: Хондо повернувся, а язик в нього задовгий, ти знаєш. Вистачить, щоб протриматі послів до наступних дощів.

Дочка посміхнулась, злагіднів її погляд. Значить, не ображена. Обійдеться.

Аіша не скаже тобі цього. Але ми тобою пишаємось. І дякуємо за твою працю, сумлінну і довгу. Ти ще не королева, моя люба, та коли прийде час і моє сонце закотиться, я підійму голову і спокійно дивитимусь в очі Королей.

Я не підведу тебе, батьку. Ніколи.

Не підведи себе. Не підведи свій прайд. А за мене не думай.

0

6

Він слухає, але чи чує?

Батько не шаман, не спілкується з Королями Минулого, а Айхею не шепче свою волю королю у вухо. Але він, мабуть, відчуває це: церемонія не змінить майже нічого в їх королевстві, але змінить їх.

Хондо казав, для короля, Церемонія — перший погляд у вічність. Король розуміє, що його влада і його час не безмежні. Вже дуже скоро інший лев, молодий та сильний, займе його трон. І час покаже, чи був старий сумлінним королем — та батьком.

Вже дуже скоро не прайд залежатиме від його слова, а він від їх щедрості.

Та Муфаса завжди залежав і не цурався визнати це. Його розум, сила і хоробрість нічого не варті без його вправних левів і сміливих левиць. Хто такий Муфаса, коли за ним не стоїть королевство? Ще один приречений лев у безмежній саванні.

Та батькові боятись нічого: їх береже сам Айхею. Їх бог з ними, серед прайду, і прайд не похитнеться. Він їм допоможе перед світанком.

Їх світанок жевріє.

***

Шан посміхнулась, щойно почула про Хондо. Так, старший радник короля ніколи не був мовчазним чи сором'язливим. Маленька принцеса чула, як про нього казали леви їх та інших прайдів: жало в язиці.

Але це не відміняло ні його розуму, ні чуття.

Щоб там не станеться з батьком, в неї залишаться його радники.

Не підведи себе. І свій прайд. А за мене не думай.
Це просто посвята, тату. Просто посвята, — чи до себе вона це каже, чи до Муфаси? — Як не буде, але ти завжди матимеш місце в моєму прайді, коли Бог звелить йому стати моїм. Я не хочу, щоб ти був чужинцем у своєму домі.

0

7

***

When was the last time they actually had a conversation? Just like that: face to face, no kings and princesses, just a father and his kid.

It's been a long time, indeed. He grows tired. All that protecting and patrolling... do not come to Mufasa easy anymore. Have they ever?

Shanni thought her father was more of a diplomat, after all. Not a fighter. And he never had to be a fighter, he had his lions for that. His friends and advisers. The Queen.

Who does she have? Aisha? Will Hondo respond to her in the same manner he does to her father? Tomorrow, she won't be another child of the King, she will be the Child. The future Queen. The leader. Everything they've been preparing her as soon as she learned how to pronounce her kingdom's name properly.

Is there even a life for her, beyond these borders? As a Queen, you carry such weight on your shoulders. And her, Shanni's shoulders aren't that strong.

She's nowhere close to Aisha. Nowhere. And not it's hunting her desperately. Not being good enough for her pride.

And Mufasa isn't helping her much. With his manners, kindness, and wisdom, and her impatience, pride, and coldness. Put face to face, he'd be the Sun and she'd be the Moon, in its pale light and cold night winds that crawl into your cave and blow until you hardly feel your toes.

That how she always wanted her people to see her. An ice Princess. Cold, as the snow that lays at the very top of the Money Mountain where shamans gather to get their God's word. Whatever God they serve.

"I'm not a good Princess. Left alone the Queen", she thought. Will she ever be, though?

0


Вы здесь » Король Лев - Королевство Света » Флешбэки » Плекав нас біль


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно